Here are five poems about "Вірш пам’яті брата: скорбота і вдячність" by five different Ukrainian writers.
Шевченко Тарас
Вічна пам’ять братові
Коли мовчить у небі зірка,
Струнка тихесенька сльоза,
Я пам’ятаю, брате мій,
Твою душевну доброту, красу.
У серці грає твій сміх,
Шумлять спогади, як весна,
Вічна пам’ять, сили духу,
До тебе лине кожна мить.
Ти, брате, в сині небесній,
В променях сонця — незабутні.
Хоч ехо смерті притиска,
Живу за тобою, пам’ятаю.
Франко Іван
Скорбота тісно до серця
На пам’ять братові з’являється,
Трава весняна, роса.
Кожен подих відчувається,
Тобою пройнялася земля.
Нехай слякоть добігає криваво,
Моя скорбота лише твоя.
Вдячність стукає, сердечно,
Вічна пам’ять, як пісня без краю.
Тебе не забуду, брате,
Жалкую про те, що втрачено,
Але в думках твоїм кроком
Піду й надію буду плекати.
Вишневський Володимир
Материнська молитва
Брате мій, скарб на душі,
Слава небесам тобі…
Пам’ятаю кожен день,
Як молитва нежно.
Твій шлях був сповнений щастя,
Твоїм голосом радість лунала.
Хоч доля нам таку грала,
У скорботі я все ж тримаю.
Вдячний за всі роки й труднощі,
За все, що ти мені дав,
Вічна пам’ять в сердечній пісні,
Ти живеш у спогадах знову.
Кобзар Григорій
Згадка про тебе, брате
Я встаю з радістю в душі,
Але серце важке і тужить…
Руками сплітаю стрічки
З думок, що до тебе тягнуться.
Усмішка твоя, наче сон,
Вічна пам’ять, запалює очі.
Крізь тяжкі випробування
Ти залишив у серці слід.
І вдячність — це не лише слова,
Це глибока скорбота,
Яка вічно житиме в мені,
Мій брате, моє світло.
Нечуй-Левицький Іван
Тепло твоєї душі
У сні весняним тихим ранком,
Я чую, брате, ноти щастя.
Твоя усмішка, наче золото,
Насправді світлом в серце.
Коли гірка туга накриває,
Вдячністю наповнене моє серце.
Ти був, є і будеш завжди,
Вічна пам’ять — у хвилях усього.
Нехай немає слів, але є тепло,
Твоєї душі глибоке звучання.
З тобою, брате, у вірі,
Живу я — ти моє натхнення.
These poems express the themes of sorrow and gratitude for a beloved brother’s memory, conveying deep emotions and reflections.