Here are 20 poems written in memory of a beloved who has passed away, attributed to five fictional Ukrainian writers. Each writer is credited with four poems, reflecting their thoughts and emotions in this poignant topic.
—
## Коваленко Ольга
### Вірш 1
Ти пішов у світ, де не доходить радість,
Але в серці моїм вічно твоя ласка.
Кожен спомин про тебе, немов квітка,
В розквіті свою мені дарує ласомат.
### Вірш 2
Ти не зник, ти тут, у кожній зі стежок,
У вітрі цюточок, у траві шепіт ніжний.
Серце моє тягнеться до тебе,
Але йому лише сум і туга відома.
### Вірш 3
Твої очі, що світилися, як зірки,
Тепер зоря мені на шляху крокує.
Я чую твій голос в тихій молитві,
Ти залишив слід, що сльози всихають.
### Вірш 4
Лише спогади гріють у холодному світі,
Але я знаю — ти на небесах.
Там, де знову свищуть наші пісні,
Вічної любові гучний наш крик.
—
## Грищенко Марія
### Вірш 5
Ти був світлом в темряві моїх днів,
Твоя усмішка — мій найкращий рекламиний шов.
Я ніжно цілую кожен спомин про тебе,
Твоя любов — мій щоденний безсмертний хов.
### Вірш 6
Кожен ранок без тебе — втрата гірка,
Вже не чую твого сміху в тиші.
Але твоє серце б’ється під небом,
Відчуваю твою присутність так близько.
### Вірш 7
Ти у піснях, що кружляють у повітрі,
У свіжих пахощах верб, що квітнуть весною.
Я зберігатиму тебе в кожнім диханні,
Аж поки мене не позбавить цього віку.
### Вірш 8
Ти вражений в моєму кожному рішенні,
Коли зірки знову засяють у ночі.
Я надіюся, що доля нас зведе,
І я знову буду твоєю вічною.
—
## Сидоренко Андрій
### Вірш 9
Сонце сідає, а я згадую тебе,
Ти, як промінь світла, завжди був близько.
Ніч покрила небо, а я чекаю,
На зустріч з тобою, в світі вічного кольору.
### Вірш 10
Твій сміх, як дзвінка струна в повітрі,
Забавляв серце, гріючи й безмежно.
Завжди буду пам’ятати твою комету,
Що в пітьмі моїй шлях освітлює вечно.
### Вірш 11
Твоя відсутність — це тінь у моїй душі,
Не повторити ту дивовижну гру.
Але під небом мільярди світлень з зірок,
Дорогою ідуть твої знову мрії.
### Вірш 12
Моє серце — це вікно до твоєї пам’яті,
Кожне відчуття, кожен погляд — вічний.
Ти залишив сліди у моєму всесвіті,
І цю любов я ніколи не забуду.
—
## Левченко Ірина
### Вірш 13
Моя зіронько, на небесах гориш,
У кожнім радіснім дні відзначу тебе.
Твій образ у серці надії обняв,
Слухаю вітер, чую, як ти співаєш.
### Вірш 14
Час летить, але я пам’ятаю,
Всі наші мрії, що в них панував.
Пам’ять про тебе вічно мені гріє,
Моя любов — це одвічний прагнення страх.
### Вірш 15
Твої руки, що грали на моїй душі,
Завжди залишаться в спогадах моїх.
Я закриваю очі і чую твої слова,
Ти навіки в моєму серці живеш.
### Вірш 16
На небі зірки, на землі — мої сльози,
Ти залишив світло, що світить для нас.
Додому іду я, але ти там чекаєш,
У нашій любові немає для нас перешкод.
—
## Дорошенко Оксана
### Вірш 17
Твій сміх, як вітряна мелодія,
Досі лунає в моїх думках.
Я тримаю спогади того літа,
Коли не було межі між радощами й снами.
### Вірш 18
Ти покинув цей світ — та не покинув мене,
У кожному пальці відчуваю твою силу.
Це життя без тебе — це мовчазна тишина,
Але я навчаюся жити, мріючи про тебе.
### Вірш 19
Пройду знову тією стежкою,
Де ми сміялися та мріяли без меж.
Ти залишив сліди, що ведуть до нас,
Я завжди буду бачити тебе в своїх снах.
### Вірш 20
Ти — мій ангел, мій невидимий друг,
Завжди залишишся в моїй душі.
Я вірю, що знову зустрінемося в небесах,
А до того я буду тримати тебе в любові.
—
These poems express love, loss, and remembrance, reflecting the deep emotional connection between the living and those who have passed away.