Українські енергетики зможуть підготувати до роботи до початку грудня 2024 року з урахуванням відновленої генерації близько 14-15 ГВт генеруючих потужностей, що залишить енергосистему з очікуваним дефіцитом близько 4 ГВт, що не може повністю покриватися імпортом. Про це заявив виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України (АЕУ) Святослав Павлюк під час дискусії «Збережемо світло: битва за українську енергомережу», організованої Wilson Center.
“Це (дефіцит генерації) загалом становить 20% виробництва. Це насправді оптимістична картина. Я б сказав, що це оптимістична картина”, – сказав він.
Як зазначив Павлюк, після початку повномасштабної війни українська енергосистема мала 18 ГВт доступної потужності в 2023 році, але після серії масованих ворожих атак на енергетичну інфраструктуру, починаючи з березня 2024 року, до липня робоча потужність була зменшена до 10 ГВт.
Наразі, додав експерт, ключовою базою виробництва в українській енергосистемі є три АЕС сумарною встановленою потужністю до 8 ГВт. При цьому деякі енергоблоки не можуть працювати з повним навантаженням через несправність обладнання. Крім того, було пошкоджено близько 50% потужностей гідроелектростанцій, сумарна потужність яких до війни становила до 6 ГВт. Також станом на серпень доступна потужність ТЕС і когенерації досягла 5,5 ГВт.
У сфері установок з відновлюваними джерелами енергії Україна втратила 80% вітрової та 20% сонячної енергії на окупованих територіях відповідно.
«Загалом ми підходимо до цього опалювального сезону в ситуації, коли вся генерація на лівобережжі країни фактично зруйнована, зупинена або пошкоджена, і вона не працює. У цьому схід країни дуже залежний від Таким чином, функціональність системи передачі є абсолютно критичною, щоб впоратися з проблемами опалювального сезону», – прокоментував виконавчий директор.
Як прогнозує Павлюк, основний тягар відключень електроенергії взимку ляже передусім на населення, оскільки неможливо відключити, зокрема, оборонну сферу, підприємства централізованого тепло- та водопостачання, об’єкти критичної соціальної інфраструктури.
АЄГУ має значний досвід координації міжнародних проектів в Україні та Східній Європі з десятками міжнародних організацій, зокрема, такими як USAID, Abol Foundation, Світовий банк тощо.
