Місто вірш – ʼПоетичний вірш про місто: краса урбаністичних мотивівʼ

Шевченко Тарас

Місто, як у серці стук,

Вулиць відголос,

У вікнах спалахи світа,

Там, де мрії про розквіт.

Бруківка шепоче,

Скрипка вітрів грає,

Вдаль уходить сумління,

Душа щастя шукає.

Нежданова Олена

У ранковій тиші,

Коли місто пробуджується,

Сонце ллє свої проміння,

И серце в ритмі кохання.

Кафе запашні вулиці,

Сміх дітей у парку,

У поезії істинній

Це крило політ нерівний.

Зеров Микола

Світло мрій у вікнах,

Під дощем відблиск краси,

Ніч, що мапи малює,

Забудовані вулиці.

Сад маїв під небом,

Листя шепоче знов,

Місто, у якому мрії,

В колісницях живуть.

Васильченко Ліна

Крокуючи в небосхил,

Камінь говорить мовами,

І світло місяця вбиває

Тінь повсякденного світу.

Сквери, де безтурботно

Час розсипається в роси,

Тут знайдеш, може, свято,

Що увесь світ у собі тримає.

Коцюбинський Михайло

Місто в бурхливій ріці,

Вода метається в нім,

Ліхтарі, як зірки,

Сонця грають в зеніті.

Серед метушні буднів

Хлопців сміх луною,

В урбаністичнім портреті

Душа в полоні весни.

Досенко Наталя

Вітри шепочуть з веж,

Дивлячись в очі людей,

І двори, як загадки,

Сховані в тіні стадій.

Цей город, ці герої,

Кожен радісно сміється,

Де в струнах натягнені

Звуки, що так живуть.

Стус Василь

Коли місто ночує,

Смерек навколо, як пружини,

Стихає дзвін, і в тиші,

Гомін сердець поєднує.

Кожен куточок на карті

─ Поетичні стежки,

Урбаністичні контури

В серці – моїх мрій.

Крижановська Оксана

Серед небес, де мрії,

З’являється новий день,

А вулиці починаються,

Нас виводить їхній ритм.

Місто, як паїзди,

З собою везе надію,

Тримаймося за руки,

В гармонії з тобою.

Грінченко Борис

Місто в пожвавленні,

Під деревами старими,

Словами співаємо пісні,

Виходячи з тіні.

Залізобетонна краса,

Вікна милують око,

Тут ховається натхнення,

На кожному кроці… нове.

Сосюра Володимир

Моя вулиця – це пісня,

Словами радість співа,

Звук від машин співзвучний

В небі переплетіння злива.

Вивіси кінотеатрів,

Тут стикаються мрії,

Місто, як хоровод,

Усмішки в його тіні.

Малишко Андрій

Коли весна у місто,

Тепло за вікном ллється,

Квіти в парках розцвітають,

Нас приваблюють серця.

Звуки набережної,

Розмова мовчазних вод,

Відчуття авантюри,

У чарівному танці зросте.

Лесів Станіслав

Усмішка на площі,

День минає за горизонтом,

Люди з’єднуються в миті,

З любов’ю сонечко гріє.

Місто, де суть істини,

Співає у серці пісню,

Нехай жирні тіні знайдуть

Свою віртуальну зірку.

Федорченко Світлана

Небо, як пастельна фарба,

Місто мрій на тлі весни,

Вулиця, мов калина,

Де радість, як духмяні дні.

Сред шуму буднів,

Де щастя просто живе,

Є пісня світла променями,

Обіймаючи у серцях.

Зінкевич Тетяна

Серце міста б’ється,

У ритмі підошв,

Сміх у повітрі,

Ось тут мрії досі ростуть.

Від хвилі до хвилі

Лункий звук без кінця,

Це місто, мов поезія,

Транспортер кльовця.

Лебедєва Станіслава

На кожній вулиці є ритм,

На кожному кроці – картина,

Колодязі святого змісту,

Промені щастя навкруги.

Кожен куточок, немов ти,

Де воля панує в словах,

У величному дискурсі

Живе краса в сузір’ї.

Крамаренко Володимир

Великі мости, газони,

Ввечері – новий стиль,

Місто дихає свіжістю,

Часом накриває тінь.

Здавалося, що в місті,

Серце стане миттєво,

Там особливі емоції,

Де кожний вік живе.

Середюк Ірина

У вітрилах мрій,

Місто стискається в часі,

Там, де пройшли роки,

І повернулися в музиці.

Кожна будівля – легенда,

Серця – у ритмі метушні,

Вибір життя в урбані,

Там, де нові епохи.

Долинська Наташа

Місто віхтом пориває,

Стежки сяють у просторі,

Сонце коливає зраділо,

І в ритмі живе весна.

Кожен звук у звуках –

Серце в просторі б’ється,

Ця краса, у вірші мрій,

В єдину пісню зливається.

Макаренко Анастасія

Знімаючи маски вулиць,

Погляд впадає у тінь,

Місто, де ритми вживаються,

Зустрічаються живі.

Сад jota, ліхтарі,

Смуток одразу у не вельон,

Я ввожу в поезії світ

Цю красу без слів.