20 червня Верховна Рада України схвалила закон про інтегровану профілактику та контроль промислового забруднення № 11355. Він практично ідентичний законопроекту № 6004-D “щодо забезпечення конституційних прав громадян на безпечне та здоров’я навколишнього середовища”, за які 19 червня не було лише одного голосу.
Метою законопроекту є впровадження положень Директиви 2010/75/ЄК щодо промислових викидів у українському законодавстві. Документ передбачає впровадження “інтегрованого дозволу”, що встановлюватиме конкретні екологічні стандарти для викидів та відходів.
Металурги підкреслюють, що період, запропонований законом № 11355, недостатній для переходу до нових екологічних стандартів за 7 років з дати застосування висновків NDTM.
Прес -служба MetInvest зазначає, що в поточній формі законопроект не прийнятний для галузі, оскільки він не враховує реальної економічної ситуації в Україні та позбавляє сектору можливостей GMC для розвитку.
«Проект закону має на меті реалізувати положення Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року щодо промислових викидів. Частина 3 статті 14 Директиви передбачає, що висновки NDTM є орієнтиром для встановлення умов дозволів, а компетентний орган може в деяких випадках встановити менш жорсткі значення максимально допустимих викидів. Навіть через 10 років з моменту вираження експресії Директиви відступ є звичайним явищем і широко використовується в країнах -членах ЄС », – підкреслює Метінвест.
Металурги додають, що Україна повинна взяти на себе європейський досвід, оскільки ми взяли на себе ці зобов’язання при підписанні договору про асоціацію з ЄС, але слід враховувати наступні фактори:
Війна в Україні, яка сильно впливає на роботу металургійних підприємств;
Європейська система підтримки бізнесу у вигляді багатомільярдних дооллярних грантів для модернізації навколишнього середовища;
У ЄС, досягнення поточних рівнів викидів забруднюючих речовин у повітрі передує майже 30 років впровадження прогнозів модернізації (фінансується державними витратами);
Підприємства -члени ЄС під час впровадження Директиви 2010/75/EC не стикалися з проблемами такого масштабу, як бойові дії, які загрожують фізичним руйнуванням або захопленням виробничих підприємств.
З огляду на вищезазначене, UKRMetalurgProm закликає доопрацювати проект закону, враховуючи зауваження представників галузі та інших підприємств.
Також, за даними Європейської асоціації бізнесу, Європейський Союз видав щонайменше 803,5 мільярдів євро державної допомоги зі структурних фондів ЄС (гранти, низько відсоткові позики та довгострокові позики, податкові пільги тощо) у 2000-2022 роках. З них майже 200 мільярдів євро лише у 2021-2022 роках. Внутрішні компанії не мають доступу до державної підтримки для галузевої еко -модернізації ні на рівні України, ні в якості кандидата для членів ЄС.
