Here are twenty poems inspired by the theme of "Вірш про вишиванку" in the style of five renowned Ukrainian writers, inspired by the spirit of Ліна Костенко.
Костенко Ліна
Вишиванка світла
Вишиванка, крові перлина,
На полотні — душі малюнок.
В ній традиції, зокрема,
Живуть у серці, немов пісенька.
Золотисті стібки
Тільки вишиванка знає,
Як з серця пісня розцвіта.
В атмосфері споминів грає
Кожна нитка, кожна зірка.
Краси візерунок
Як мальовка на небесах
Вишиванка, радість, спогад,
У ній сміливість, доброта —
З патріотизмом до самих воріт!
Поetична спадщина
Вишиванка — то не просто шовк,
Це символ віри, боротьби,
Коли до летючих звізд — крок,
Від імперій до волі — мати.
Акорд країни
Вишиванка моя — вираз чуттів,
Мелодія довгої історії.
На гребені хвиль, серед вітрів,
Пишається, як Слава, як гордість.
Вінграновський Микола
Вишиванка барвиста
Вишиванка, немов подих весни,
В ній зашифровано серце народу.
Несеш ти в собі, як у сні,
Славу далеких і близьких походів.
Патріотичний візерунок
Кожен стібок — мов утренній радісний сміх,
Витканий з дімчиних слів і обіцянок.
Вишиванкою стукаю в мир —
Віру, правду та плекання думок.
Тканина історії
Як назбирати усі легенди,
Вишиванки в стінах, в нитках,
Кожна річ — це пісня, що вендить,
В спадку бабусі, в очах.
Вогняна квітка
В снопах вишиванок відблиск свята,
Патріотизм кожного стібка.
У краплях поту, в любові — страте,
Розцвітає, немов веснянка.
Серце у вишиванці
Збираю ноти вишиванок,
В кожній линиі — болю і мрії.
Нехай минає все — літо, сніг,
Вишиванка моя — єство, вся Доля.
Симоненко Василь
Вишиванка барвінкових снів
Вишиванка, як збруя казкова,
На серці — притулок навколо.
Тобою мудрість ставлю всякова,
Крізь проблеми й радість — розволочую.
Квіти на полях
Поле квітуче, вишиванка з життям,
Стежки, які зшивають народ.
Шовком між пальцями тягну щодня,
Влада мрій, яка серце веде.
Сили минулого
У тканині — вітри з минулого,
Вишиванка натхнення око окине.
Для любові, для сміливості,
Розцвітає патріотизма пісня.
Мить одвічного
Вишиванка — дарунок віку,
В ній спогад батьківських путів.
Ти йдеш до волі, не знайшовши краю,
Продовжуєш життя, вже без сліз.
Розквіт любові
У вишиванці течуть ріки,
Любов і віра, як круги,
Речею вітри, як струмки,
Поверх стежок сполучаю мости.
Рильський Максим
Полотно свободи
Як пісня, що лунає знизу,
Вишиванка — то з кожним днем.
Ніжність, щирість, братня сліза,
В діалозі сердець, у шовку, в стем.
Кримські лункі тони
Вишиванка банер, що палає,
На безкрайніх полях східних,
Там, де струна на душі грає,
Вмить зв’язок країн, оберег.
Краса, живу у слові
Вишиванка, немов промінь,
Ліг у розвіти щастя майбутнього.
Заквітчане легко, на першій вогниці,
Залишається у серці пісня віковічного.
Нитки стануть мовою
Вишиванка — це мова народу,
Бусинки для серця, як жар.
Кожен стібок — це крок до свободи,
Боротьба і патріотизм — це дар.
Сцена давніх мрій
Вишиванка, як образ у сні,
Закрита в музиці, в серці ллється.
Нехай на світі коріння росте,
Пам’ять історії, в ній щастя розцвітається.
Оксана Забужко
Вишиванка — любові знаки
Вишиванка — це ритм, то пошук,
Сполучення жінки і потоку.
У кожній тканині, як у космосі,
Переслідуємо правду в віках.
Спадок довіри
Котить вишиванка, холодний вітре,
Від стебла низу, до шовкових кінців.
Де ми з усіма, у яких шляхах,
Віримо в гармонію, без обміну.
Розцвіт патріотизму
Вишиванка плескає сльози пролиті,
Кожну краплю вплітає в довіру.
У неї — розкіл, розцвітає мітка,
На плечах носити — це безсмертя почуттів.
Тандем емоцій
Тарас в серці, соколом жити,
Вишиванка — уяви плетиво.
Лише дотик того, що відкрито,
Справжній терен — це любов до світу.
Нагадування з коріння
Вишиванка — пам’ять одвічна,
Куплений в час через благодать.
У серцях — хороводи вічності,
Де вишивається всюди свій край.
These poems reflect a celebration of Ukrainian traditions through the symbolic essence of the "вишиванка," drawing upon the rich legacies of the above poets.