Ось 20 віршів, натхненних соняшником, написаних у стилі п’яти українських письменників.
## Костенко Ліна
### Вірш про соняшник
На полі щастя, вийшовши з пітьми,
Стоїть, як сонце, в злотих промінях,
Соняшник, королева серед трав,
Живим світлом наповняє дням.
Цвіте, неначе посмішка весни,
Заправлена в жовті золоті,
Він прагне до неба, до сонця в хмари,
У ньому вся сила, любов і жити.
## Вінграновський Василь
### Вірш про соняшник
В полі крилатий, стоїть мов меч,
Соняшник – вітрець і шепіт лісів.
Він сонячний день у собі несе,
І мрії, розквітлі в його листі.
Коли пройду – до тебе звернуся,
В твоїй красі вражаюсь навік,
Соняшнику, тебе ніколи не кину,
Ти яскравий спогад моїх віків.
## Симоненко Василь
### Вірш про соняшник
Соняшник, ти – еполети літа,
На синьому небі – яскравий знак.
Твій образ в серці, в думках моїх,
Ти втіха моїх простих потягів.
Ростеш між трав, немов серед сказки,
І світло твоє я в горлі тримаю.
За усмішкою твоєю, мої думки,
І силою твоєю, цим сміливо я.
## Забужко Оксана
### Вірш про соняшник
Соняшник, мій друг у полі безкрайнім,
Ти серце весни у прикрасах жовтих.
У тобі заховане сонце і радість,
Нехай світить і гріє нескінченно.
Ти – символ надії, вірності в слові,
Зіграєш в думках моїх святкових.
Твоя пристрасть, мов вогонь, розлітається,
Ти – милість природи, що в серці живе.
## Андрухович Юрій
### Вірш про соняшник
На ланах золотих, у ритмі тепла,
Соняшник лунає, мов пісня жива,
В обіймах лісу, під небом в простір,
Стоїш, як історія, далі, далі в часі.
Твоя краса руйнує межі ночі,
Світанок веде до натхнення далі.
Де, соняшнику, мій дух знаходить мир,
У серці твоєму – світ без обману й дири.
—
Ці вірші відображають традиційний український стиль та погляд на соняшник як символ краси, ніжності й натхнення.