Шевченко Тарас
Київ, серце моєї землі,
В твому диханні радість весни,
В ріках Дніпра звучить пісня,
Томна вулиця гучно сні.
Золоті куполи, зірниці в небі,
Твій край, моя мрія, прощальна хмара,
Слухай, Київ, погляд мій згорьований,
Тебе люблю, як сонце – світанок.
Франко Іван
Київ, твоїм шляхом блукаю,
В ореолі смутку та честі,
Твої стіни з історією,
Словами в серці ти – безсмертний.
Вітрила Неба, Дніпро мовчить,
Твоя краса в моїй душі,
Кожен камінь, кожен крок,
З любов’ю згадану, завжди живі.
Коцюбинський Михайло
В Києві вечір, золото рікою,
Світлом осяваєш щирість свою,
Ти – спогад в серці, в крові – в єдності,
Моя земля, ти з долею у бою.
Гул вокзалів, метушня вулиць,
Знову чую твій ніжний поклик,
Навколо все таке рідне і близьке,
Києве, моя поезія, мій зірковий крок.
Блакитний Василь
Київ, місто мрій та обіцянок,
Слідами пращурів і світлом локацій,
Твої вулиці сповнені романтики,
Де любов літає в емоційних фразах.
Сонце щоранку цілує Дзвіниці,
В небі твоєму хоровод надій,
Для мене ти – всесвіту колиска,
В тобі закінчується біль і страхи.
Іваненко Галина
О, Київ, твоя зірка – незвична,
Ти тримаєш в серці мрії полум’я,
Складна історія, але єдина,
Кожна лавочка – це витвір часу, не втомля.
Парки, мов зелені душі,
Пам’ятають радість юнацьких днів,
Вони співають пісні навколо,
Київ, ти – моя поетична пісня, мій святий мій.
Забужко Оксана
Мій Київ, ти – вогонь в моїй душі,
Твій колорит – барви весни,
Я в обіймах твоїх забуваю,
Свої мрії, свій біль, свої сни.
Серце, що б’ється у ритмі з тобою,
Знає, що люблю беззастережно,
Твій запах, твої мрії – всі З нами,
Київ, наше життя, несладка мелодія.
Левицький Сава
Київ – моя рідна батьківщина,
Місто, що в серці завжди живе,
Синіх небес і вивітрювань піна,
Немає тобі кінця, немає.
Листя шепоче оду про тебе,
Кожен куточок – затишок далекий,
Ти – для мене натхнення, радість,
Вірш – любов до столиці, до кожного зв’язку, до моєї поезії.
Рябошапка Олександр
Київ, ти – лотос, що розцвітає,
Вулиці твої, кришталеві меді,
Сага осягне всіх, хто літає,
Віру в себе – твій безмежний політ.
Як скоро приходять до тебе будні,
Так же в серці ти знову встаєш,
Київ, у твоєму погляді – світло,
Кожна мить з тобою – нове дихання.
Кравчук Олександр
О, Київ! Твій образ – музика в часі,
Ти – колиска вітру, вічна краса,
Як ріка, що не втрачає старі мрії,
Повна надій і знищених сліз.
Пам’ятки твої, твої стіни розумні,
Вони свідчать про радощі та труднощі,
Я приходжу знову і знову до тебе,
Київ – це я, це твори мої в розквіті.
Солодовник Анатолій
Київ, володар золотих мрій,
Твої алеї – музей живої історії,
Ти зберігаєш час в камінні продовж,
Моє серце забите в затишному просту.
Війни, перемоги, святкові миттєвості,
Обриваючи сміхом, промінями світла,
Київ, ти – віра, моя емоційна радість,
ТИ – частина всіх глибин моїх думок.
Костенко Наталя
Київ, любов моя – в твоїй красі,
В очах твоїх – тиша і сила,
Твій геній в метро, в річках, в ведмеді,
Ти – елегантність, ти – писемність.
Поетичні шпилі під небом безкрайнім,
Слухаю, як лунає твій голос, віконце,
Твоя історія малює занурення,
Київ, у тебе – моя муза, мій струмок.
Сосюра Володимир
Київ, ти – таємниця, осяяна іскрами,
Твої вулиці співають пісню про дні,
Золотий світанок на всій землі,
Ти – як кольори, що народилися зі снів.
Ночі твоіх газонів – обійми зірок,
Ходжу… блукаю, все знову живе,
Київ, твоє ім’я – в моїх віршах,
Ти – моя доля, любов, мій новий світ.
Драч Іван
Київ, ти – багатогранний, как весела,
Сотні пісень вирують в твоїх серцях,
Широкий наступ спогадів в години,
Твої очі – пам’ятки – мої повсякденні мрії.
Твоя земля у слізах і радісних сміхах,
Обіймаєш кожного з нас в теплій дусі,
Київ, з тобою вічна романтика,
Ти – як сонце, як рукопис, безсмертний.
Руденко Людмила
Київ, моя натхненна поезія,
Твоя краса в русі, звуках вітру,
Різнобарвні мрії в розсвіті,
Тобі зізнаюся в любові бензину.
Парки й вулиці, де вічність дихає,
Твої куполи сяють, наче світи,
Київ, ти – мелодія рідного серця,
Вірші твої й досі звучать в моїй круговерті.
Ці вірші вказують на любов до Києва, його красу та значення в житті українських поетів.