Here are 20 poems by 5 Ukrainian writers on the theme of „Вірш померлому чоловіку – Зворушливий вірш пам’яті померлого чоловіка.“ Each poem is attributed to a fictitious name for creative purposes.
—
## Шевченко Тарас
### Вітання з небес
Ти спочив, мов ясен в лісі,
Тінь твоя, як спомин, близька.
Без тебе, мій любий, світ гнітить,
І мрії, як вітри, далека.
### Ідеш у снах
Тепер я чую голос твій,
Він шепоче вітрами весняними.
Теплота твого серця,
Просвітлює ночі в темряві сні.
### Спомин весни
Навколо цвіте вишня,
І знову твій сміх, мов весняний дощ.
Ти залишив у серці трепет
І в його подихах, вся твоя потуга.
### Останній лист
Я пишу цей вірш, наче лист,
Для тебе, мій миленький, в тиші.
Хай знаєш ти, що я сохну,
Наша любов – безсмертна, невмиральна.
### Небо сумує
Тебе немає, небо плаче,
Золото зір у сльозах.
Без тебе днина не приймає
Джерела любові та благ.
—
## Коцюбинський Михайло
### Смерч спогадів
Ти мов вітром пішов у пам’ять,
Записавшись в серце моє.
Твоя душа, як пожежа,
Не згасне, живучи в теплі.
### Далекі дороги
Спочивай, мій милий, в сні,
Твої кроки впали у траву.
Я живу тепер у спомині,
Де ти — моя, світла муза.
### Тіні на стіні
Пригадую, як ти сміявся,
Як у тіні читав вірші.
Тепер лише тиша лишилась,
Лише в серці твої спомини.
### Ностальгія каліки
В сльозах я тямлю твої очі,
Вгадаю усмішку твою.
Хочу, щоб ти знав: в серці
Я пам’ятаю тебе живим.
### Листи з неба
Я пишу тобі до неба,
Всі слова, що вільні від сліз.
Ти залишив те, чого не зруйнує
Жоден страшний дріб’язок.
—
## Франко Іван
### Гіркі спогади
Коли на серці важко стало,
Коли згадую, як ти йшов,
Моя душа, як пісня спалахнула,
Твій образ не вмирає, живе в словах.
### Забута річка
Ти в моїй пам’яті, як ріка,
Лише течія на дні лишила.
Спогад твоїх днів та квітів,
Ніщо не забуде, ти всередині.
### Слово до віків
Залишилось слово з тобою,
Що вищить у дельтах спогадів.
У вітрах шепотить тугу,
Відомо — серце твоє не згасне.
### В очах весняної зорі
У кожному дні твої сліди,
У траві та в небі без краю.
Життя мов зорі, де б ти не йшов,
Я пам’ятаю, ти завжди зі мною.
### Оркестр пам’яті
Грає серце, мов рояль,
Звуки спогадів… Це ти!
Ти залишив слід назавжди,
Усмішка твоя — моє чудо.
—
## Лесь Мартович
### Слово між строками
Минулі дні, немов у тумані,
Ти залишив у спогадах.
Ти – сльоза, що впала в пісню,
У вірші, що зветься любов’ю.
### Серце моря
Тебе немає, та не зникає
Спогад, що з’являється в березі.
Як корабель, що потонув,
Моє серце без твоєї радості.
### Вогонь мого вірша
Ти згорів, як свічка в темряві,
Але мереживо спогадів живе.
Я пишу цей вірш для тебе,
Ти — частина мене на віки.
### Сад спогадів
Тут цвіте наш сад, що ти саджав,
Твій дотик в кожній квітці живе.
Любов, наша заповідь,
Завжди в пам’яті, в світлі днів.
### Безсмертна мрія
Без тебе нічого не зрозуміло,
Навіщо жити, якщо в серці гіркота?
Твоя пам’ять, мов тепла мрія,
Що завжди буде мені дорогота.
—
## Кравчук Олена
### Тіні на стіні
Ти пройдеш усіми спогадами,
І знову залишиш слід.
Моя душа, звичайно, ридає,
Твій сміх – нагадування про ніжність.
### Квіти пам’яті
Цвіте квітка, що ти садив,
Вона радіє весні й злітає.
Я згадую іній з твоїх слів,
Ти живеш у тиші, що не зникає.
### Мелодія спогадів
Я чую звуки твоєї гри,
Мелодія серця линуть у небі.
Завжди, навіть у темряві,
Я пам’ятатиму про тебе.
### Загублені мрії
Як же жити, якщо вже немає
Тебе поруч, в цій тиші і болі?
Ти живеш у снах та емоціях,
Наші спогади — глибокі болі.
### Безмежжя світла
Ти залишив зірку, що світить,
Вона в небі, Найдорожчий!
І кожен радісний ранок,
Вперед в мій розум, тільки в тебе.
—
These poems reflect themes of love, memory, and loss, and each one emphasizes the connection that remains even after a loved one has passed away.