Звичайно! Ось добірка віршів на тему аналізу вірша Лесі Українки “Щоб не плакать я сміялась” від п’яти різних українських авторів.
## Квітка-Основ’яненко Леся
Про горе тіло, в серці крик,
І сміх — найкращий з ліків,
Переплетіння сліз і жартів
Вже стало чимось нашим, свято!
Як не впасти в безодню суму,
Займаємо іржа порогу.
Леся учить нас сміятись,
Хоча в серці, як в темряві, бідність.
## Костенко Ліна
Сміх — це маска, дотик мрій,
Спроба завершити злі дні.
Вірш — драма, пам’ять з краплею,
Щоб не плакать, в серце — пісня.
Я знаю, під тими сльозами
На думки ростуть крила.
Літали б ми, та прийшов час,
Сміх обірвав злі пам’яті час.
## Андріяшин Наталка
Вітер смутку, ніжно далі,
Сміх звучить, мов пісня малій.
Легко світу, важка доля,
Серце зранене мов рюмка.
Леся вчить: “не плакати”,
Усмішка – зброя в бою.
Серце в радості та поті,
В сміху — спогадів світло!
## Жовтенко Максим
Ні, не буду я сльозами,
ьВеселий сміх — мій щит і мрія.
Спротивлень, я — воля щирих,
Леся вчить шукати дії!
Усмішка скільки днів?
Маска серця, хто знає?
Усмішка аж до сліз,
Щоб не плакати — це наш шлях!
## Стус Василь
Чи сміх — це правда, чи лише гуркіт?
Наступа мого часу завжди.
Крізь сльози слід від печалі,
В кожнім ритмі — тінь зневіри.
Леся пахне ніжним віком,
Виростала насмішка в луці.
Вірші — як скакові вітри,
Час піти — не плакати, встати!
—
Ці вірші – лише творча інтерпретація на тему аналізу твору “Щоб не плакать я сміялась” Лесі Українки та висвітлення його глибинної ідеї.