Вірш ʼБабунин дощʼ – ʼВірш ʼБабунин дощʼ: символіка дитинства і памʼятіʼ

Шевченко Тарас

Бабунин дощ

Тихий шепіт, дощ ллється,

Бабуня в хаті тепло цілить,

Спогади на крилах щастя,

Дитинство в серці назавжди живе.

Куліш Олександр

Бабунин дощ

Вишні цвіт дощем напуває,

Стоїть в саду стара хатина,

Дитячі сміхи та спогади,

Бабуня завжди пригадає.

Стус Василь

Бабунин дощ

Краплі стукають в вікно,

У душі спогадів сюїта,

Дитинство знов оживає,

Бабуня сміється у світі.

Лисенко Микола

Бабунин дощ

Зелене листя шепоче,

Дощ до душі проникає,

Бабусині казки лунають,

Де серце дитинства співає.

Олеся Олександр

Бабунин дощ

Пам’ять заплескана в краплях,

На порозі бабуся йде,

Спогади у небесах,

Дитинства сміх, що ніколи не вмре.

Тичина Павло

Бабунин дощ

З горизонту прямує хмара,

По життю веде дощ сивий,

Бабусині руки у серці,

Дитинство у нас – незабутнє.

Грінченко Борис

Бабунин дощ

Дощ на землі, серце радіє,

Бабуня шепоче казки,

Дитинство, як мрія, летить,

У пам’яті – світла стежка.

Чубинський Петро

Бабунин дощ

Краплі збираються в ріки,

Виходить бабуся з темряви,

Дитинство, як з вишні у сні,

Тече у дощах навколо.

Кобзар Григорій

Бабунин дощ

Дощ до нас реве, мов пісня,

Бабуся в серці, як у саду,

Дитинство наше, безцінний дар,

Ллється з небес у чаклунську гру.

Квартир Оленка

Бабунин дощ

Лють дощів, дощів чекати,

Спогад дитинства влітає,

Бабуїні руки ллються,

Сонце крізь хмари з’являється.

Грек Ярослав

Бабунин дощ

Бабунин дощ, наче мрія,

Правдавого часу слово,

Дитинство ллється з небес,

У серці смуток, але світло.

Козак Іван

Бабунин дощ

Гойдаються гілки над нами,

Дорога в пам’яті блищить,

Бабуня, самотня в тумані,

Дитинство моє – у дощі.

Постишев Григорій

Бабунин дощ

Вдалині чути спів птахів,

Бабуся скаже: «Краще збирай»,

Дитинство, як дощ крапельний,

Нас в серцях своїх обіймає.

Вишня Михайло

Бабунин дощ

Дощ у вікно, як дитинства скарби,

Бабуся шепоче «На добраніч»,

Спогад у грозі, у світлі,

Заряджає серце вогнями.

Руданський Степан

Бабунин дощ

З кухні чути запах хліба,

Бабуня всміхається в тумані,

Дитинство зігріте дощами,

У пам’яті – радості дні.

Мартинюк Тетяна

Бабунин дощ

Спочатку краплі рясні,

Заворушили пам’ять в серці,

Бабуся веде у казку,

Дитинство – незабутня порив.

Чорновол Олена

Бабунин дощ

Деколи дощ, як спогад,

Бабусині очі світлом гріють,

Там, де дитинство мрії,

У серці навіки поетично тліє.