21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи. Міністерство освіти і науки України у партнерстві зі швейцарсько-українським проектом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» проводить регіональні обговорення реформи з метою пошуку ефективних рішень та врахування ситуації на місцях. Заходи відбуваються за участю керівників громад, освітніх менеджерів, представників ОВА.

Як повідомляють організатори, учасники розглянули важливі аспекти реалізації реформи спеціалізованої школи:

· співробітництво територіальних громад як механізм ефективного функціонування мережі закладів освіти;
· моделі фінансування закладів середньої спеціальної освіти;
· питання про засновників закладів середньої спеціальної освіти.

З 2027 року середня профільна освіта буде трирічною (10–12 класи), що відповідатиме практиці західних країн. Студенти зможуть обирати між академічним напрямом, який передбачає поглиблене вивчення предметів (курсів) і підготовку до вступу до закладів вищої освіти, та професійним, який спрямований на швидший вихід на ринок праці (на водночас це не обмежує вступ до вищих навчальних закладів).
Реформа передбачає створення великих окремих академічних ліцеїв, доступних для всіх учнів, незалежно від місця проживання.

На Кіровоградщині 39 громад. ОВА запропонувала створити 118 закладів вищої спеціальної освіти (ЗПО), з них: 80 академічних та 38 професійних. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в академічних ліцеях та фахових коледжах у 2030 році становитиме приблизно 48 тисяч (це нинішні 5-7 класи).

Студенти пройдуть поглиблену професійну підготовку, щоб зрозуміти свої сильні сторони та напрямки розвитку та обрати напрям для подальшого навчання.

Докладніше про зміни читайте в покликанні profilna.mon.gov.ua.

На важливості впровадження змін наголосив заступник Міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній. Зараз у школах часто існує лише формальний вибір профілів навчання, що не забезпечує учням всебічного розвитку та належної якості освіти.

«Ми хочемо, щоб студент мав більше суб’єктності, а саме міг вибирати для навчання те, що йому цікаво, навчився брати відповідальність і не витрачати час на те, що йому не цікаво і не потрібно на майбутнє. 10 рік навчання буде адаптаційним.Додається час для звикання до нового середовища, адже багато дітей вперше навчатимуться в новій для себе групі, обиратимуть профіль і предмети поза ним З вересня 1 січня 2025 року МОН планує розпочати дворічне пілотування реформи в деяких школах, їхня кількість буде збільшуватися поступово, ми хочемо мати більше часу для узгодження та організаційної підготовки до впровадження реформи».

Як розповіла заступник голови Кіровоградської ОДА Катерина Колтунова, основним критерієм планування перспективної мережі закладів повної загальної середньої освіти є демографічний показник.

«У 2024/2025 навчальному році у нас на 5,5 тис. учнів менше, ніж у попередньому році. І наше завдання – сформувати мережу таким чином, щоб забезпечити дітям якісну освіту та раціонально розподілити державні ресурси. висока пропозиція та різноманітність профілів, адже нині майже 60% учнів нашої області здобувають освіту за профілями: українська філологія, історія, математика, а 1,5% усіх дітей вчаться на хіміко-технологічних, біолого-фізичних, екологічних спеціальностях, а будівельників, інженерів, фізиків сьогодні катастрофічно не вистачає».

Валентина Полторак, менеджер проекту DECIDE, заступник голови ГО DOCCU, зазначила, що суспільство потребує змін, щоб студентство могло самореалізуватися та зробити свій внесок у відбудову країни в майбутньому. А реорганізована мережа навчальних закладів, яка формуватиметься у співпраці з громадами з урахуванням демографічних показників та географії, задовольнить потреби студентів та дасть змогу організувати якісне профільне навчання.

Формат громадських обговорень, які проводяться в усіх регіонах країни, впливатиме на прийняття оптимальних та виважених нововведень.