Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України в остаточній редакції «Концептуальної записки щодо визначення обсягу відхилень від правил оцінки впливу на довкілля» не врахувало зауважень громадськості та скасувало оцінку впливу на довкілля. (ОВНС) для проекту будівництва Каховської ГЕС та військового меморіального кладовища.
На це звернули увагу екоактивісти Української природоохоронної групи (УПГ). Там зазначили, що чиновники Мінприроди жодним чином не коригували документ з урахуванням зауважень представників громадськості, озвучених під час зустрічей і надісланих до міністерства поштою.
Доповідна записка містить перелік проектів будівництва військових і оборонних об’єктів, енергетичних об’єктів, відновлення окремих будівель, зруйнованих під час російських обстрілів, виробництва боєприпасів.
З більшістю пунктів в УПГ погодилися, але включення до переліку проекту реставрації Каховської ГЕС та заходів щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища на території Смарагдової мережі вважають «очевидним лобізмом».
«Аргументація на більшості сторінок записки створює враження, що вона розроблена лише для цих двох пунктів», – кажуть активісти.
Вони назвали 6 обставин, які, на їхню думку, Мінекології не враховує, скасовуючи ОВД на проект відновлення Каховської ГЕС:
1. Територія колишнього водосховища на даний час заросла молодим самосівом, який згідно із законом держава зобов’язана охороняти. За оптимістичними прогнозами, його площа становитиме понад 890 кв. км
2. На цій території також розташовано кілька заповідників і 2 національних парки, які зараз активно заростають молодими лісами.
«Тобто міністерство пропонує не проводити оцінку підтоплення заповідних лісів?» – запитали в УПГ.
3. Масштабні скиди води в окремі пікові години роботи Каховської ГЕС негативно вплинуть на НПП «Нижньодніпровський» та ще 40 територій природно-заповідного фонду, які розташовані нижче за течією від дамби Каховської ГЕС. «Усе живе на території найбільшого національного парку півдня України двічі на добу буде затоплювано та змивано потоками води», – прогнозують активісти.
4. UPG відкидає необхідність будівництва гідроелектростанцій для зрошення. Таку позицію учасники групи пояснюють двома причинами: по-перше, раніше зрошувані землі наразі є зоною активних бойових дій; по-друге, це засолення зрошуваних ґрунтів, що унеможливить їх використання через 15-20 років.
5. Активісти впевнені, що з точки зору енергетики гідроелектростанцію краще не відновлювати, а замінити на децентралізовані сонячні електростанції. За підрахунками активістів, для того ж ефекту знадобиться у 100 разів менше площі.
6. На думку учасників групи, ефективність використання води на гідроелектростанціях була низькою, і цей ефект посилювався глобальними змінами клімату.
UPG також звернув увагу на те, що в «Екологічній угоді для України», яка була розроблена Робочою групою високого рівня з екологічних наслідків війни, а саме в рекомендаціях 27 і 42, зобов’язання проводити ретельну екологічну Оцінка, особливо для можливої реконструкції, чітко сформульована Каховською ГЕС.
Так, у рекомендації 27, зокрема, йдеться про розроблені компромісні пропозиції, «які заслуговують на увагу, наприклад, будівництво дамби в менших масштабах».
Робоча група також рекомендувала залучити незалежних експертів до ретельного аналізу варіантів та пов’язаного з ними впливу на навколишнє середовище, враховуючи значний масштаб цього проекту та його довгострокові та багатогранні наслідки.
Рекомендація 42 вимагає чітких запобіжних заходів для забезпечення того, щоб діяльність з реконструкції не завдавала значної шкоди навколишньому середовищу.
«Оцінка впливу на навколишнє середовище та стратегічна екологічна оцінка мають бути обов’язковими для всіх проектів, планів і програм, незалежно від того, чи є вони післявоєнної реконструкції чи нормального розвитку, з належним наглядом для забезпечення їх реалізації», – йдеться в цьому розділі «Екологічної угоди». “.
Рекомендація 42 також зобов’язує Україну забезпечити оцінку впливу на навколишнє середовище всіх проектів будівництва чи реконструкції, а також дотримання директив ЄС щодо охорони навколишнього середовища та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). UPG наполягає на повному виключенні згадок про Каховську ГЕС із тексту Концепції.
«Такий проект матиме колосальний вплив на регіон, який за масштабами не поступатиметься наслідкам руйнації на Каховській ГЕС. Те ж саме стосується Національного меморіального кладовища», – резюмували екоактивісти.
Нагадаємо, у липні 2023 року Кабінет міністрів затвердив постанову про експериментальний проект з відбудови підірваної окупантами Каховської ГЕС.
