Вірш про кухлик – ʼВірш про кухлик: простота у римахʼ

Шевченко Тарас

Кухлик мій, з глину зліплений,

В руках тримаю я тебе,

Песні п’ють з твоїх вуст,

Теплом нас обвиває зима.

Кожен ковток — мов весна,

Усмішка злегка пливе,

В повітрі чую чайний аромат,

Ти — мій затишок, кухлик, ку!

---

Франко Іван

Кухлик, ох ти, з глини виведений,

Я п’ю з тебе, чую смак,

Як заливає в уста терпкий чай,

В душі моїй пробуджуєш мрак.

Ти простий, та не безкровний,

Тепло в серці завжди несеш,

Кожен ковток — твоє мистецтво,

Звук, що вранці серце рве.

---

Коцюбинський Михайло

О, кухлик, дерев’яний друг,

Де тепло твоє, вмить, йому?

З любов’ю я тебе тримаю,

З тобою будь-коли в дому.

На душі стає веселіше,

Коли ти поряд, знов і знов,

Я п’ю з тебе, зспіваю,

В простоті — твоя суть, любов!

---

Ольга Кобилянська

Кухлик мій, простий, але святковий,

З тебе смакую ранковий роздум,

Всі печалі в серці розтануть,

Коли я п’ю з тебе, роздумую.

Тепло твого дна — моя радість,

Сонячний промінь у тихих спогадах,

Кухлик, ти мій компаньйон,

Ти — моя дійсність, мій святий божество.

---

Лисенко Микола

Кухлик, мій вірний товариш,

З тебе чай завжди смачний,

С простотою у твоїх лініях,

Магія затишку, спокій.

У часи бурі, у рази туги,

Кухлик знову на допомогу,

Теплом своїм обнімає усе,

П’ю з тебе рідини весняної.

---

Шевченко Тарас

Кухлик глиняний, безліч історій

Зберігаєш ти у собі,

Спогади з дитинства, теплі розмови,

Наповнюєш серце, як весна в трави.

О, кухлик, ти — мій щоденний друг,

У хвилини радості, смутку — помічник,

Простота твоя — у кожному ковтку,

Довгий шлях з тобою, та світ — на пік.

---

Франко Іван

Сині хмари в небі плачуть,

Тополька дні пригадують,

А я з осторогою навперекір

Твоє тепло в кухлику знаходжу.

Простота рим, як ливарня,

Летючі думки — це вільна злато,

Кожен знак у вірші, мов червоточина,

Що звеселить поетичне сміх.

---

Коцюбинський Михайло

У житті важливе — не що, а як,

Кухлик мій усмішку дарує,

З ним вечірня година минає,

Розуміння душі підтверджує.

Потоки чаю, як струмені весни,

Сміх лунає, ніби мелодія,

Кухлик, ти — мій святий характер,

Твориш простоту в музиці ліній.

---

Ольга Кобилянська

Кухлик мій, з тебе п’ю,

Тепло твого дна розвію

Всіх образ, усі печалі,

Простота в обіймах чаю.

В мені відчуття спогадів,

Усмішка на чорних напрямках,

Ти віддзеркалюєш ніжні миті,

Виростаєш, любий кухлик, як зірка.

---

Лисенко Микола

Кухлик старий, дім мого серця,

Ти іскринка тепла в зимову пору,

Твоя простота, мов місток до щастя,

З тобою завжди — пісня без мети.

Усмішки понесуть нас,

На крилах чаю, вітром далеким,

Кухлик, ти — мій друг тотальніший,

У римах простота — на всіх гілках.

---

Шевченко Тарас

Кухлик мій у руках,

Довгі ночі зігріває,

Кожен ковток — солодка пісня,

Після бурі на серці — радість.

Від простоти у тебе сила,

Таким нехітким вмістом зберігаєш,

Мої мрії, думки, емоції —

В твоїх стінах все обняти мрія.

---

Франко Іван

Сонце на горизонті палає,

У кухлику мого радість,

П’яніти думаю не з першого,

А з чайного, знайомого засвіту.

В простоті заховалося щастя,

Саме те, що міцно зв’яже,

Кухлик, о, ти — зворушливо,

Ускладни світлою сторінкою!

---

Коцюбинський Михайло

Кухлик мій у жагах романів,

Сподівання, надії — невичерпні,

З тобою все стає простішим,

Після роботи, жару, виру — добренький.

Кожна хвилина з тобою —

Наче в казці, де слів, чудес,

Ти мій невтомний з подихом вітру,

Кухлик, простота — шлях до одвічної мети.

---

Ольга Кобилянська

Кухлик з глини — манна небесна,

Твоя простота світлом зрошена,

Що розкривається у цю мить,

В усмішках думок, знову в диханні.

Тепло, що гады звуть з душі,

Продовжуєш з часом у формі,

Кухлик, ти — мій компас смаків,

Простота у кожної рими шлях!

---

Лисенко Микола

З кухлика п’ю, де чаю кольори,

Тепло п’яне, як мрії будять,

У простоті рим допитуюсь,

В кожній краплі знахідки розстеляють.

Від вампірства думок відсторонився,

Знову ж тишу у кутку тримаю,

Кухлик, ти — простота без шкоди,

Кожен ковток приносить радість!

---

Шевченко Тарас

О, кухлик мій, з тобою живу,

В простоті римах, де зливаюсь,

Кожен ковток — мов емоція,

Я з тобою у геніальних планах мрію.

Зігрітись в тиші, вчити життя,

Ти, кухлик, даєш мені натхнення,

Із простоти твоєї завжди всесвіт,

Як у поході — рими разом з цим.

---

Франко Іван

Світанок розквітає буттям,

У кухлику простота побратима,

З ним разом думки мандрують,

Кожен ковток — часточка життя.

Буду з тобою на сріблянському шляху,

Ти — вишуканість, безбоязню мрії,

У своїй простоті запам’ятаєш,

Як серце мого спалює мрії.

---

Коцюбинський Михайло

Тепло кухлика — момент затишку,

Славетні спогади, як відра у сні,

В простоті — погляд прямий на справжність,

Кухлик, мій друг, з тобою, в ній.

Радощі виливаються з чашки,

Тебе розумію, як брата,

Кухлик — це зв’язок між всім запійним,

З тобою простота живе, покаже.

---

Ольга Кобилянська

Ти, кухлик, напоєш з мого серця,

Теплом словес, що сяють у повітрі,

Простота твоя —ાની якість,

З тобою я відчуваю час натопити.

Час летить, та не боюсь я,

Кухлик, з тобою мрії длашу,

У простоті римів, як дівоча посмішка,

Слово твоє — моє вічне гроздно.

---

Лисенко Микола

Кухлик споєний, мій дух товариш,

У кожній краплі з тебе очі світять,

Простота у римах проста,

Серцевий настрій у студах мліє.

Ти — священник спогадів безмежжя,

Теплі миті з бодрящими приймами,

Кухлик, простота — серце відправляє,

Ми разом, в думках, до зір.