Ось 20 віршів на тему «Тече вода з-під явора» від п’яти українських поетів. Кожен поет написав чотири вірші.
## Тарас Шевченко
### Вірш 1
Тече вода з-під явора,
Дзюрчить у глибині лісів,
Плине, мов у безкраї мрії,
Натхнення для живих словес.
### Вірш 2
Цю воду п’ю у серці я,
Хоча б на мить відкрилось небо,
Явір, що шепоче ніжно,
Скрипить, мов пісня, теплом з неба.
### Вірш 3
Течія юна, бистра, дика,
Вона веде нас у майбуття,
Явір у снах, як стежка влітку,
Забуджує морозом всі печалля.
### Вірш 4
Тече вода, і я з нею,
І радість, й смуток, й жаль,
О, яворе, почуй моє побажання,
Залишся в серці, в мріях, в далі.
## Леся Українка
### Вірш 5
Тече вода з-під явора,
Співає пісню про краси,
Її мелодія відлунням
Заворожує, тривоги гасить.
### Вірш 6
У лісі сніг, і холод, вітри,
Явір стоїть, мов вартовий,
А поруч річка тихо мріє,
Забуває, як світ веде до знів.
### Вірш 7
Тече вода, і я гляжу,
На журавлів, що в небі линуть,
Явір дихає, сповнене краси,
Водою серце світове п’ють.
### Вірш 8
Блискучі грані у ріці,
Носить вона спогади мрій,
Явір кує певність у словах,
Про наш край, про гори і лісів.
## Василь Стус
### Вірш 9
Тече вода, як час, мов мати,
З-під явора, що старий жовтень,
Проходить Все в думок горінні,
І тінь вгорі, у ритмах поезій.
### Вірш 10
О, води, сповнені метою!
Вас, мандрівники, не забути,
Явір, стежки у світлі роси,
Що зберігаю в мечтах до путі.
### Вірш 11
Тече вода із давніх літ,
Й немає смерті — тільки чин!
Кристали спогадів у млі,
Явір, твоя сила — в мій спаситель.
### Вірш 12
Тернистий шлях вітром заданий,
Явір тримає спогад далекий,
А річка тихо дзюрчить, співає,
Крутить мої думки у транзитні епохи.
## Олександр Олеся
### Вірш 13
Тече вода з-під явора,
Несуча в собі магію днів,
Пробуджує місця забуті,
Смуток і радість поєднує всіх.
### Вірш 14
Як пісня, що в небі лунає,
Тече вода, золотіють трави,
Явір стоїть, протистоїть бурям,
Відчуває в серці клич стародавніх правд.
### Вірш 15
Два дерева, що пам’ятають,
Як мрії виливають у час,
Тече вода, веде до землі,
Де серце б’ється в ритмі щастя.
### Вірш 16
Час незгасимо минає,
Тече вода з-під явора,
В урочистості природи
Залишаємо сліди свого часу.
## Григорій Сковорода
### Вірш 17
Тече вода під явором,
Сонце світить у безмежних клітинах,
Кожна краплина — це оповідь,
Про шлях, що веде до серця.
### Вірш 18
Даруєш ти мені натхнення,
Явір, вітер у покращенні,
Там, де вода проникає,
Починається світло мого натхнення.
### Вірш 19
Річка, що ллється прозорим шлейфом,
У ній відображення завтрашніх днів,
Явір зелений, на плечах твоїх,
Несеш дух свободи, мрії всіх.
### Вірш 20
Тече вода, як мрія в небі,
Над долинами, лісами і знову,
Я — творець світу, пливу в річки,
Відчуй красу, якої не злата.