Житель Дніпра Віктор Шарій стверджує, що «Партія Шарія» була зареєстрована на нього. І тепер він передумав проти такого використання свого прізвища. Про це Віктор Шарій повідомив в інтерв’ю Hromadske.
Hromadske поспілкувалося з жителем Дніпра, на ім’я Віктор Шарій. Чоловік заявляє, що «Партія Шарія» зареєстрована саме на його ім’я. Тепер він хоче відкликати власний дозвіл на реєстрацію.
Чоловік поділився, що напередодні парламентських виборів у 2019 році з ним зв’язалися представники Анатолія Шарія, котрі «попросили дати дозвіл під моїм прізвищем, щоб відкрилася політична партія». За послугу Віктор Шарій отримав 500 доларів.
«Зараз я вже тут, у Києві, даю свідчення, ну як, пояснення, щоб закінчити з цим назавжди, з партією Шарія. Я хочу далі жити своїм життям, як раніше. Я хочу забрати той дозвіл, який я йому давав, щоб він більше не зміг скористатися моїм прізвищем», – розповів Віктор Шарій.
За словами Віктора, він жодного відношення до партії не мав, і взагалі не згадував про неї рік. Наразі він хоче відібрати даний дозвіл і зазначає, що йому набридли глузування друзів.
Чоловік також поділився, що ніякого затримання його з боку СБУ, про який сурмив Анатолій Шарій, сидячи в Іспанії, не було. Тобто відео повністю було фейком.
«Мені, звичайно, було дуже смішно подивитися на це відео, тому що це була така брехня — як мене затримували. Це все взагалі неправда», — прокоментував він.
Віктор Шарій приїхав до Києва і добровільно зустрівся з Службою безпеки України, щоб дати пояснення.
Згідно зі статтею 9 закону «Про політичні партії в Україні» назва партії не може містити ім’я людини без її письмової згоди (або її спадкоємця), засвідченої в установленому законом порядку.
Нагадаємо, що 16 лютого цього року Служба оголосила підозру проросійському блогеру Анатолію Шарію у скоєнні злочинів за частиною 1 статті 111 (Державна зрада) і частиною 1 статті 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України.
