Коли спортсмен не виходить на старт Олімпійських ігор, це вже сама по собі надзвичайна подія. І коли капітан збірної України з легкої атлетики, який був реальним претендентом на медалі минулої Олімпіади, не вийшов на старт, це, природно, стало предметом дискусій. Більш того, за відсутності інформації від самого Івана миттєво з’явилися різні версії причин його невиходу на старт – від допінгових скандалів до небажання вийти на старт, “щоб не було соромно”.
В олімпійський рік у Івана були певні проблеми з ногою, які нагадали йому травму, отриману на Чемпіонаті світу 2007 року. Лікував травму в Італії. Вже на Чемпіонаті України 2008 року проблем з ногою не було. Отже, Іван готувався до своєї третьої Олімпіади і, маючи золото чемпіонату Європи та світу та п’яте місце на Іграх-2004, не мав наміру бути статистом у Пекіні.
Перший тривожний сигнал пролунав у день вильоту до столиці Китаю, коли в аеропорту Іван відчув легкий біль у спині. У Пекіні біль посилився і став настільки нестерпним, що буковинський олімпієць кілька днів навіть не міг тренуватися. Після перших оглядів лікарі припустили, що може бути грижа хребта. Але Іван, як кажуть, «рвався в бій», тому питання про його вихід на старт залишалося відкритим до останнього. Потім ми побачили трансляцію і почули здивовані запитання коментаторів: «Чому Гешко не вийшов?».
«Є зміщення хребця, внаслідок чого защемився нерв»
Тепер ми маємо можливість отримати відповідь на це питання від Івана Гешка, який відповів на телефонний дзвінок зі столиці Олімпіади:
– В принципі, я до останнього сподівався, що біль відступить і я все-таки зможу бігти. Хоча я розумів, що ці проблеми, через які я не міг навіть тренуватися кілька днів, можуть серйозно вплинути на результат. Біль зовсім не дозволяв розігнатися, тому в підсумку все ж таки прийняли рішення не стартувати (звичайно, узгоджено з лікарями, адже неявка на старт без поважних причин тягне за собою дисциплінарні санкції). У Пекіні я пройшла обстеження, яке показало, що, слава Богу, грижі хребта немає, але є зміщення хребця, внаслідок чого защемлено нерв. Звідси проблеми. Перед від’їздом з Пекіна я хочу пройти ще одне обстеження, а після повернення додому проконсультуватися з фахівцями, щоб прийняти рішення щодо лікування. До остаточного діагнозу і відповідних консультацій з лікарями я не можу сказати, скільки може тривати лікування і коли я зможу знову повноцінно тренуватися.
– Вам відомі неофіційні версії невиходу на старт?
– Не скажу, що я захоплююся чутками. Хоча, звичайно, друзі тримають мене в курсі. Після того, як взимку в Києві розповідали, що я посварився зі своїм тренером Георгієм Миронюком і поїхав на збори куди не збирався, тепер я вже нічому не здивований. Крім того, я загартований першоквітневими «качками» (сміється – авт.). Не вважаю за потрібне коментувати все, що комусь вдається вигадати. Водночас хочу висловити подяку телеканалу “Мегаспорт”, який, як повідомили мої друзі, швидко спростував цю нісенітницю. Мені сказали, що Роман Вірастюк і Олена Говорова досить чітко пояснили, чому людина може не вийти на старт. Це тому, що вони самі були спортсменами високого класу і не з чуток знають про травми та інші проблеми.
«Ми працюємо набагато краще, ніж наш розвинений спорт та інфраструктура»
– Коли ти маєш повернутися з Пекіна?
– У мене є квиток з Пекіна на 28 серпня. Якщо вдасться його поміняти, я скоро повернуся.
– Ви як капітан збірної України з легкої атлетики маєте подбати про оперативну доставку Державного Прапора нашим чемпіонам і призерам…
– Я свою функцію виконав – взяв із собою не один прапор. Хоча зараз це не проблема – практично всі спортсмени беруть із собою прапори на великі форуми. «Оперативно вручити» прапор нашим першим героїням виявилося не так просто, адже нас, як учасниць, не скрізь пускають на стадіон – у «Пташиному гнізді» нам виділено спеціальний сектор, який не обов’язково розташовані поблизу місця «здійснення спортивного подвигу». Були б медалі – з прапорами проблем не буде (сміється – авт.). До речі, хочу офіційно привітати наших семиборок Наталю Добринську та Людмилу Блонську. Вони молодці! Я дуже радий, що їм вийшов такий яскравий медальний дубль!
– Як загалом оцінюєте гру збірної України?
– Я вважаю, що ми виступаємо набагато краще, ніж сьогодні реально розвинений спорт та інфраструктура в нашій країні. Деякі експерти навіть висловлюють побоювання, що ці олімпійські медалі можуть знову привернути нашу увагу до тих гострих проблем, яких, на жаль, в українському спорті не вистачає. Ми випадково зустрілися з Яною Клочковою на Великій китайській стіні, і, зокрема, обговорили ці проблеми. Як ми, наприклад, хочемо боротися за медалі в плаванні, коли в наших басейнах «кіт наплакав», коли спортивна медицина і спортивні технології пішли далеко вперед, а ми апелюємо майже тільки до патріотизму і винагороди за олімпійські медалі. Але шлях до них дуже довгий. Треба знаходити таланти, створювати їм належні умови для тренувань. А система заохочення має бути комплексною і подекуди доступною та близькою навіть найменшим здібним хлопцям і дівчатам – від розуміння, поваги та уваги в школі до реальних пільг при вступі до вишів, забезпечення житлом, бонусів за успішність. Це довга тема…
Замість PS Зважаючи на полеміку навколо питання про те, чи став Іван Гешко, який не бігав у Пекіні, тепер триразовим учасником Олімпіади, нагадаємо: спортсмен, який заявлений на змагання, але не починаючи з відома або згідно з висновками офіційних лікарів змагань, вважається учасником змагань.
Григорій ПАСАТ
0
3,882
