Плутон — це одна з найбільш загадкових і привабливих об’єктів у нашій Сонячній системі. Протягом десятиліть вчені досліджують цю карликову планету, і з кожним роком відкривають нові вражаючі дані про неї. У цій статті ми розглянемо історію відкриття Плутона, його характеристики та статус у нашій Сонячній системі.
Історія відкриття Плутона
-
Відкриття: Плутон був відкритий 18 лютого 1930 року американським астрономом Клайдом Томбо. Він працював у Обсерваторії Ловелла в Аризоні, де проводив дослідження для виявлення дев’ятої планети, яку шукали через аномалії в орбітах Урана та Нептуна.
-
Назва: Назву "Плутон" запропонувала 11-річна дівчинка з Англії, Венеція Берні. У 1930 році ця назва виявилася ідеальною, оскільки Плутон — римський бог підземного світу, що символізувало холод та темряву.
- Класифікація: Протягом десятиліть Плутон вважався дев’ятою планетою сонячної системи. Однак у 2006 році Міжнародний астрономічний союз (МАС) переглянув визначення планети, що призвело до повторної класифікації Плутона як карликової планети.
Характеристики Плутона
Загальні відомості
- Діаметр: Плутон має діаметр приблизно 2,377 км, що робить його меншим за Землю та навіть за Місяць.
- Орбіта: Плутон обертається навколо Сонця на відстані близько 5,9 мільярдів км. Його орбіта має еліптичну форму і за тривалістю складає близько 248 земних років.
- Нахил осі: Осі Плутона нахилена на 120 градусів до площини його орбіти, що призводить до незвичних сезонних змін.
Поверхневі характеристики
-
Атмосфера: Плутон має тонку атмосферу, основними компонентами якої є азот, метан та вуглекислий газ. Атмосфера може стикатися з сезонними змінами, зокрема, активним випаровуванням та конденсацією.
-
Поверхня: Поверхня Плутона є різноманітною, містить льодові структури, кригу, а також області з темним матеріалом, відомим як "бранці" (утворений молекулами вуглецю). Найбільшим відомим об’єктом на Плутоні є Республіка "Спутнік Планум", велика рівнина, що складається переважно з азотного льоду.
- Місяці: Плутон має п’ять відомих супутників, серед яких найбільшим є Харон. Інші місяці — Нікта, Гідра, Кербер і Стікс. Характеристики супутників Плутона показують, що вони також є об’єктами з цікавими поверхневими властивостями.
Статус Плутона
-
Карликова планета: У 2006 році МАС визначив три критерії, які об’єкт має відповідати, щоб бути визнаним планетою: об’єкт повинен обертатися навколо Сонця, мати достатню масу для досягнення гідростатичної рівноваги (сферичної форми) і очистити свою орбіту від інших об’єктів. Плутон не відповідає останньому критерію, тому був перекласифікований як карликова планета.
-
Дебати про статус: У зв’язку з віднесенням Плутона до карликових планет, внаслідок цього питання виникли численні дебати. Деякі астрономи вважають, що Плутон все ж варто вважати планетою через його значення в астрономії та культурі.
- Вивчення Плутона: У 2015 році зонд NASA "Нью Горанз" здійснив історичну місію, наблизившись до Плутона і надіславши численні фотографії та дані. Це дослідження пролило світло на багато аспектів, пов’язаних з атмосферою, геологією та внутрішньою структурою Плутона.
Цікаві факти про Плутон
-
Температура: На поверхні Плутона температура може падає до -225 градусів Цельсія, що робить його однією з найхолодніших об’єктів у нашій Сонячній системі.
-
Сезони: Завдяки тривалій орбіті Плутона, у нього є чотири довгі сезони, кожен з яких триває близько 62 років.
-
Поверхневі особливості: На Плутоні виявлено арктичні та тропічні райони, в яких спостерігаються зміни в насиченості атмосфери.
-
Кредит на зображення: Завдяки зусиллям "Нью Горанз", ми маємо можливість побачити зображення Плутона з детальною структурою поверхні, включаючи льодові гори та широкі простори льоду.
- Системи супутників: Харон — найбільший супутник Плутона, і його діаметр складає близько 1,212 км. Цікаво, що Харон також обертається навколо осі, що вказує на ініціацію спільного обертання з Плутоном.
Плутон, незважаючи на його статус карликової планети, продовжує бути об’єктом зацікавлення для астрономів та любителів космосу. Його унікальні характеристики та історія відкриття роблять його невід’ємною частиною нашого розуміння космосу.